Опис товару

Буфери у годівлі корів: на що варто звернути увагу

Буфери — це речовини, які запобігають підвищенню кислотності . Корова природним чином виробляє буфер — слину, рН якої становить близько 8,4. На кожен кілограм спожитої сухої речовини (СР) утворюється від 10 до 32 літрів слини, причому її значно зростає за споживання великої кількості грубих кормів (ГК) (Таблиця 1, див. нижче). Корова, в раціоні якої лише 30% ГК, виробляє приблизно на 200 г менше бікарбонату натрію, ніж тварина з такою ж кількістю СР, але з 70% ГК. Якщо раціон має низький вміст ГК, ймовірно, він також буде більш кислим, що поглиблює проблему.
Застосування буферів рекомендується в таких випадках:

Якщо частка фуражу за СР у раціоні складає 45% або менше.
Основою раціону є або інший вологий ферментований корм.
сильно подрібнені (менше 1,3 см).
Споживання СР на початку лактації нижче очікуваного або має коливання.
обмежене до 2¼ кг або менше на одну корову на добу.
Низький вміст клітковини в раціоні (менше 19% ).
Раціон дуже вологий (менше 50% СР).
Зниження .
Підозра на .
Проблеми з , зокрема .

У одному з досліджень було виявлено, що телята, які отримували буфери, швидше набирали вагу. У зразках гною цих тварин спостерігалося менше крохмалю та вищий рівень рН. Найпомітнішим результатом стало покращення коефіцієнта конверсії корму (Таблиця 2).

Додавання буферів до раціону високопродуктивних корів у період лактації допомагає зберегти стабільний рН у рубці. Буфери перешкоджають надмірному кислотостійких лактобактерій, тим самим запобігаючи зниженню pH. Попри те, що in vitro при pH нижче 6,0 пригнічується активність метаногенних мікроорганізмів, in vivo рівень утворення CH4 (г/год) не знижувався навіть за умов субклінічного (pH < 5,5) чи клінічного ацидозу (pH ˂ 5,2).

Додавання бікарбонату натрію в раціон може підвищити концентрацію у рубці та змінити їхнє молярне співвідношення в бік вищого коефіцієнта ацетат:пропіонат. У дослідженні з коровами, які споживали концентрований раціон (75%), це співвідношення зросло з 1,31 до 2,0 після додавання буфера. Механізм цього ефекту до кінця не зрозумілий: це може бути результатом зміни мікрофлори або її метаболізму в бік більшого утворення ацетату. Також можливо, що відбувається збільшення надходження води в рубець, що сприяє розведенню вмісту. У підсумку — зростання вмісту жиру в молоці, оскільки ацетат є його основним попередником. Втім, не завжди зростання співвідношення ацетат:пропіонат гарантує підвищення жиру через фізіологічні або генетичні фактори. Буфери також підвищують споживання СР і засвоєння поживних речовин, підтримуючи продуктивність. Вплив буферів на у молоці менш виражений, ніж на жир.

Кислі (силосні) або насичені концентратами раціони можуть викликати ацидоз і , однак за використання бікарбонату натрію ризик значно знижується. Також бікарбонат згадується як засіб при лікуванні . Додавання його до кукурудзяного силосу знижувало концентрацію кетонових тіл у крові та лактуючих корів.

5 важливих аспектів для розгляду:

Іноді як буфер використовують вапняк (CaCO3), але через низьку розчинність у рубці він майже не впливає на рН і продуктивність.
Оксид магнію (MgO) також застосовують, але він має низьку смакову привабливість і тому споживається в недостатніх кількостях.
З певних причин, що ще не до кінця вивчені, буфери можуть знижувати споживання раціонів на основі сіна, але підвищують — на основі силосу. Утім, інші переваги зберігаються.
Поєднання буферів на основі бікарбонату з (наприклад, монензином чи лазалоцидом) може знижувати ефективність останніх. У такому випадку їх застосування економічно недоцільне.
Буфери не повинні компенсувати помилки в годівлі. Годівлю слід планувати відповідно до потреб тварин та рівня їх продуктивності.